Дати кожній дитині щастя пізнання
Школа як живий організм, постійно змінюючись, повинна стати тим творчим
середовищем, завдання якого – дати
дитині можливість знайти себе в цьому складному світі.
“Прагнення до знань, - відзначав
В.Сухомлинський, - живиться тисячами невсипущих, невтомних корінців нелегкої,
але радісної, привабливої, жаданої для дитини праці”.
Дати кожній дитині щастя – ось у чому вбачав свою місію педагог і вчений
В.Сухомлинський. Тому, щоб зробити її
щасливою, педагог, перш за все повинен допомогти їй вчитися, відчути “смак”
успіху, навчити думати, спостерігати, усвідомлювати, що таке розумова праця.
“Успіх у навчанні, - зазначав В.Сухомлинський, - єдине джерело внутрішніх сил
дитини, які породжують енергію для подолання труднощів, бажання вчитися”.
Розуміння значення освіти, необхідності реформування її системи, вихід на
вищу якість та духовність, пошук нових шляхів в освітянському просторі – ці
питання хвилюють кожного педагога. Саме
про це йшлося на засіданні постійно діючого семінару методичного менеджменту 25 квітня, який проходив
на базі КЗ «Боківська ЗШ І-ІІІ ступенів Долинської районної ради».
Учасників семінару, заступників директорів з
навчально- виховної роботи, гостинно зустріли господарі. Директор закладу
Сердюк В.М. презентував багату подіями
історію школи, яка розпочалася ще
у 19 столітті. Заступник директора з
навчально-виховної роботи Гриценко Н.В. акцентувала увагу учасників семінару на
педагогіці партнерства як освітній
інновації та познайомила, яким чином вона реалізується в школі.
Практичний модуль дав змогу учасникам
засідання ознайомитися з «творчими майстернями» вчителів закладу, зокрема
переглянути:
1) урок
у 1 класі, який навчається за науково-педагогічним проектом «Інтелект України»
- вчитель Сердюк А.С.;
2) калейдоскоп
фрагментів уроків з елементами педагогічних інновацій за локаціями:
ü партнерський
урок захисту Вітчизни за інновацією «Волонтерство в освіті» - вчитель Громов
І.Б., учасник АТО В. Гриценко;
ü майстер-клас
за інновацією «Картодинамічні моделі як інструмент сучасного уроку географії» -
вчитель Маковецька Л.Б.;
ü мовленнєвий
тренінг за інновацією «Формування компетентності спілкування державною мовою
засобами біоадекватних технологій» - вчитель Колісник Н.В.
Програма проекту «Інтелект України» орієнтована на високий рівень знань,
всебічний розвиток дітей та сприяє більш гнучкому мисленню першокласників,
розвиває пам’ять, дає міцний фундамент для розвитку інтелекту, знань та
майбутньої освіти. Слід відмітити, що діти із задоволенням беруть активну
участь у роботі, вчаться робити висновки, висловлюють свої думки, творчо
працюють із матеріалом, вчаться практично застосувати набуті знання. Важливим
моментом проекту є формування емоційно-позитивного стану дітей в процесі
навчання. Це відбувається через вдалу добірку різних видів завдань. Навчальний матеріал подається на сучасному рівні з використанням
ІКТ, з застосуванням аудіо – та відеозаписів, тому інтерес до навчання в дітей
постійно підтримується.
Запропонований калейдоскоп фрагментів
уроків дав можливість кожному побувати в ролі учнів на уроках української мови,
географії та захисту Вітчизни. Всі працювали із зацікавленістю та захопленням.
Крім того, заступники директорів отримали у подарунок від Наталії Колісник
особисту збірку віршів «Мелодії любистку й чебреців», в якій переплелися
найрізноманітніші думки і відчуття, переживання й болі.
Нестандартні за змістом запитання, незвичайні погляди на проблеми створили
позитивну емоційну обстановку на уроках, активізували учнів, сприяли розвиткові
логічного мислення, бажанню пізнати явища чи проблеми не однобоко, а
багатогранно. На них відчувалася тісна співпраця учнів з педагогами,
формувалися позитивні мотиви навчально-пізнавальної
діяльності.
Вікторія Данилюк, завідувач РМК,
Тамара Олійник, Заступник
директора з науково- методичної роботи КЗ «
НВК-Долинська
гімназія- ЗНЗ І-ІІІ ст. №3 Долинської районної ради».
З досвіду використання спадщини В.О.Сухомлинського в розбудові Нової української школи
Василь Олександрович Сухомлинський (1918--1970) -- видатний український педагог, засновник гуманістичної, новаторської педагогіки, автор низки педагогічних праць: «Серце віддаю дітям», «Народження громадянина», «Як виховати справжню людину», «Павлиська середня школа», «Сто порад учителеві», «Батьківська педагогіка» та ін. Загалом він написав 41 монографію, понад 600 наукових статей. Педагогічна спадщина В. Сухомлинського багатопланова. Вона зазнавала певної еволюції, постійно збагачувалася, поглиблювалася. Хоча він жив і творив у застійні часи, ставлення до його діяльності та ідей не змінилося. Його педагогічна концепція високогуманна і демократична, органічно поєднує класичну і народну педагогіку . У його працях дається точний прогноз основних напрямів педагогічного пошуку, тому й сьогодні кожен учитель, який працює за покликанням і любить дітей, може знайти там безцінні поради. Педагогічний колектив Василівської філії І – ІІ ступенів впроваджує ефективні форми роботи з учнями, які сприяють розвиткові дитячого мислення, фантазії, емоцій. Це і сюжетно-рольові ігри, і уроки на природі,інсценізація казок, благодійні акції,волонтерська діяльність, гурткова робота. Наша школа використовує особистісно орієнтовані технології, наслідуючи В.Сухомлинського, має на меті досягнення особливого психологічного клімату, в умовах якого дитина почувалася б комфортно. Основні засоби--ті самі, що і в «Школі радості»- неформальне спілкування педагога з учнями не тільки в позаурочний час, а й під час уроків; увага до позаурочного життя (походи та екскурсії, гуртки); терпіння та любов до дітей; активна участь батьків у житті школи; дружні стосунки між дітьми в класі, які не залежать від навчальних успіхів. Разом з дітьми здійснюємо подорожі « до живого джерела думки і слова»:складаємо вірші,пишемо твори,створюємо проекти,проводимо уроки доброти. «На любові до дітей тримається світ». В усі епохи кращі педагоги саме цю думку вважали головною в справі виховання. Василь Олександрович Сухомлинський був з їхнього числа. «Що саме головне було в моєму житті? Без роздумів відповідаю: любов до дітей» - так писав він у головній книзі свого життя «Серце віддаю дітям». І назва її зовсім не красивий літературний оборот, а чиста правда. Творчість Сухомлинського з кожним роком залучає все більше пильної уваги світової наукової і педагогічної громадськості, як у нашій країні, так і за рубежем. І це не випадково. Розроблена ним педагогічна система не тільки збагатила педагогічну науку новаторськими ідеями і положеннями,внесла вклад як у теорію, так і в практику навчання і виховання,але і склала значний, революційний етап у розвитку вітчизняної педагогічної думки.
Лариса Гальчук, завідувач Василівської філії І-ІІ ступенів КЗ «Долинська ЗШ І-ІІІ ступенів № 4 Долинської районної ради»
«У творчій лабораторії
педагога-майстра: з досвіду використання спадщини В.О. Сухомлинського в
розбудові Нової української школи»
Підготувала:
директор КЗ "Долинська
загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №4 Долинської районної ради"
Матвійчук Т.В.
Соціальні перетворення в українському суспільстві докорінно змінили пріоритети в галузі освіти. Школа
потребує нових нетрадиційних ідей, теорій, що відповідали б
оптимальному розвитку дитини, сучасним
потребам людства. Сьогодні необхідно мислити і працювати
по новому, по новому будувати процес освіти і виховання. В.Сухомлинський
зазначав, що «…без творчого життя особистість не може бути вихованою, без
творчості немислимі духовні, інтелектуальні, емоційні, естетичні
взаємовідносини».
У пошуках оптимальних
шляхів створення ефективного освітнього процесу у КЗ «Долинська ЗШ І-ІІІ ступенів №4
Долинської районної ради» вся робота педагогічного колективу спрямована на
моделювання досвіду творчої трансформації педагогічних ідей В.О.Сухомлинського.
Його
ідеї в становленні нової української
школи є пріоритетним напрямком в
освітньому процесі, який cпрямований на становлення особистості дитини, розвиток
компетентності (комунікативної, інтелектуальної, фізичної), креативності,
ініціативності, самостійності, відповідальності, довільності, волі і безпеки
поводження, самосвідомості і самооцінки.
Створення
ситуації успіху, сприятливих умов для повноцінної діяльності
кожної дитини – основна мета, що
покладена в основу інноваційних технологій навчання. Саме на це звертав увагу Василь
Олександрович, адже: «Учитель повинен знати і відчувати, що на його совісті -
доля кожної дитини, від його духовної культури та ідейного багатства залежить
розум, здоров'я, щастя людини»
Педагогічна
спадщина В.О.Сухомлинського – це життєдайне і воістину невичерпне джерело. Ще
не одне покоління педагогів черпатиме з нього ідеї, досвід, натхнення.
Педагоги
комунального закладу «Долинська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 4
Долинської районної ради», настільки зріднилися з поглядами великого земляка,
що вони живуть глибоко в наших серцях, намагаємося впроваджуємо в освітній процес
такі педагогічні технології, мета яких викликати в дітей почуття радості,
забезпечити успіх в навчанні, пробудити в їхніх серцях почуття власної
гідності. Водночас усі ми розуміємо, що життя постійно змінюється і вчителі
просто зобов’язанні працювати так, щоб рухатися в ногу з часом.
Василь Олександрович
зазначав: «Найдосвідченіший педагог ніколи не повинен спинятися на досягнутому,
бо якщо немає руху вперед, то неминуче починається відставання». Тому, працючи
над методичною темою «Формування особистості
інноваційного типу мислення у рамках єдиного освітнього простору »,
впроваджуємо в практику роботи технології, форми та методи, направлені на розвиток мислення, творчих здібностей, стимулювання пошукової діяльністі, реалізацію наскрізних
змістовних ліній та компетентностей. Усе для дитини, для її розвитку,
удосконалення, як і вчив нас великий педагог. Вагомі здобутки мають учителі
Дробот Ю.А., Полевчук І.Д., Гаврилова Н.М., Саєнко І.М., Атамас А.А., Таран Н.О., які вже не один рік працюють над проектами
разом зі своїми вихованцями.
Зважаючи на думку В.О.Сухомлинського,
про необхідність навчити школярів обмінюватися ідеями між собою, учителі
Назаренко Л.В.,
Цимбал О.А.,
Лактіонова Л.О., Крохіна Т.С. вдало використовують групові методи навчання.
Виховна спрямованість таких уроків полягає в тому, що діти вчаться
співпрацювати, допомагати один одному. Вони вміють підтримати, підбадьорити,
покритикувати, якщо треба. «До кожного учня треба підійти, побачити його
труднощі, кожному необхідно запропонувати тільки йому призначене завдання», -
підкреслював В.О.Сухомлинський.
Учителі початкових класів практикують проведення ранкових зустрічей, бо саме тоді
дитина може поділитися новинами, переживаннями, радощами чи тривогами,
розповісти про свій настрій. Тут розділена радість подвоюється, а біда
зменшується удвічі.
Багатьох учителів хвилює питання: чому
в дітей так змінюється ставлення до природи? Чому в ранньому віці вони
милуються квіткою і метеликом, а пізніше з’являється бажання зірвати квітку й обірвати крильця в
метелика? Напевно, правильно стверджував В.О.Сухомлинський, що сама по собі
природа не розриває й не виховує, почуття розуміння природи й краси не
приходить саме по собі, а їх треба вчителям розвивати й виховувати з раннього
дитинства. Над цією проблемою працюють педагоги Войко Л.В., Шаповалова В.В., Устенко
Л.А., Березенко Н.Б., Гадірова О.В., Лохмачова С.Л., Салоїд І.М., вихователь
ГПД Данільчук С.Л.
Так, учителі,
виховуючи бережливе ставлення до природи, проводять інтегровані уроки «Уроки
серед природи» - хвилини, коли дитячі серця торкаються її краси. Значну увагу з
реалізації цього питання приділяє педагогічний колектив Іванівської філії
нашого закладу (завідувач філії Івасів М.Л.), яка базується на тісній співпраці
з лісництвом.
Учителі з досвідом роботи Лактіонова
А.Ю., Горільська А.О., Кошелєва І.В., Пузенко Л.Ф., Калашнік О.Є. , Черкес Т.М.,
Кузьменко В.В., Кулініч М.С. значну увагу приділяють роботі з батьками. Вони
виховують соціальні і громадянські компетентності в учнів, турботливих і
відкритих до співпраці батьків.
Пташинська Н.В. уже не один рік працює над
впровадження елементів «Піснезнайка»-
музично-терапевтичною педагогікою, головною метою якої є оздоровлення та
зацікавлення дітей навчанням. Спільне виконання життєрадісних пісень зближує та
об’єднує клас, дає кожному таке необхідне відчуття єдності, захищеності, вагомості
та самоповаги, сприяє успішній соціальній адаптації та загальнокультурній
грамотності.
Доречно нагадати думку
В.О.Сухомлинського про те, що навчання – це не механічне перекладання знань з
голови вчителя в голову дитини, а складні моральні стосунки, у яких
визначальною рисою є виховання честі, гідності й на цій основі – бажання бути
гарною людиною. Саме над цим працюють наші вчителі: Данилюк В.І., ЧеркесТ.М.,
Савран І.В., Лактіонова Л.О., Матвійчук
Т.В., Цимбал О.А., Устенко Л.А. , Таран Н.О.,
Атамас А.А., Лохмачова С.Л., Кузьменкао В.В., Стеченко О.В., Москалець В.Г.
З метою поглиблення
знань учнів та підготовки до ДПА, ЗНО у
освітньому закладі запроваджено роботу
творчих предметних лабораторій.
Так 2 квітня 2018
року на базі опорного закладу було проведено засідання секції математики для
учнів 9-11 класів, на якому вчителі Кузьменко В.В., Кулініч М.С., Матвійчук Т.В. розглянули тему «Розвязування
нерівностей вищих степенів. Метод інтервалів», яка викликає певні труднощі в
учнів. Дуже приємно до даного заходу долучилися учні Іванівської філії І-ІІ
ступенів (заувідувач філії Івасів М.Л.),
які ознайомилися із опорним закладом та поглибили знання з математики.
Відповідно до рішення
педагогічної ради «Інноваційний потенціал сучасного педагога – в контексті відповідності сучасним потребам
модернізації змісту освіти: реалії та перспективи» від 27 грудня 2017 року, в освітньому закладі для педагогічних працівників проведено
практичне заняття «Використання Google форм та створення інтерактивних
кросвордів, тестів,завдань» ( тренер Кузьменко В.В., вчитель інформатики та
математики).
Залучення учнів до
різноманітних видів творчої діяльності
на основі їх здібностей та інтересів, через участь їх у різних заходах, що є
джерелом формування ідеалів та
внутрішніх цінностей особистостей. Так учениця 7- В класу Карпенко Юлія
(наставник Саєнко І.М., учитель української мови та літератури) є переможцем
заочного етапу Міжнародного конкурсу з українознавства та лауреатом очного
етапу, який проходив 29-31 березня 2018 року в місті Київ.
На
думку В. О. Сухомлинського, «творчість не приходить до дітей з
якогось натхнення. Творчості треба вчити…».
Таким
чином, творчість як аспект педагогіки В. О. Сухомлинського перевірена
часом і сьогодні в ній є раціональне зерно. Від творчого вчителя – до творчого
учня – продуктивний освітній процес.
Справжній
педагог, випереджаючи свій час, має працювати на майбутнє, і саме тому
педагогічну професію вважають творчою місією.
Саме такі якості: вчителя-професіонала, творчого, відкритого до нових знань, готового долучитися до реформування освіти, стати провідниками змін Нової української школи продемонстрували учителі освітнього закладу Атамас А.А., Устенко Л.А. під час участі у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Учитель року-2018» .
Саме такі якості: вчителя-професіонала, творчого, відкритого до нових знань, готового долучитися до реформування освіти, стати провідниками змін Нової української школи продемонстрували учителі освітнього закладу Атамас А.А., Устенко Л.А. під час участі у Всеукраїнському конкурсі педагогічної майстерності «Учитель року-2018» .
Іще один секрет, як полюбити дітей,
відкрили вчителі нашої школи, які в
своїй роботі керуються принципом: «Коли заходжу в клас і дивлюся на учнів, то
бачу своїх рідних дітей». Саме за такого підходу вчитель любитиме дитину все
більше. «Полюбіть дитину більше, ніж себе… І тільки тоді ми можем називатися
вчителем», - стверджував В.О.Сухомлинський. Будьте добрими і станете щасливими!
Використання спадщини Сухомлинського у контексті нової філософії української школи
Сучасна освіта, окрім надання знань, має прищепити молодій
людині здатність самостійно засвоювати знання, оволодівати потрібною
інформацією та творчо осмислювати її. Тобто покликана навчити майбутнього
громадянина на основі отриманих знань критично і творчо мислити,
використовувати їх як у професійній, так і в суспільній діяльності. Вона наповнює людину
духовністю, змушує її замислюватися над сутністю і цінностями свого існування,
формує особистість - відповідального творця власного життя і громадянина
країни. Сьогодні такою є освіта інноваційна. Про
це йшлося на засіданні
постійно діючого семінару управлінського
менеджменту з теми «Сухомлиністика:
традиції і інновації», який проходив на базі КЗ «Гурівська ЗШ
І-ІІІ ступенів Долинської районної ради». Захід було організовано та проведено за тематичними
блоками:
організаційно-мотиваційний, управлінський та практичний.
Розпочався
семінар-інтенсив з екскурсу «Сільська школа як сучасне
освітнє середовище»
навчальним закладом, який провела
директор Корнієнко Валентина Іванівна.
Вона, зокрема, зазначила, що
завдяки органам виконавчої
влади, депутатському корпусу районної
ради, особисто сільському
голові Василенко Олені Василівні
школа набула сучасного вигляду та готова до реалізації завдань нової
української школи. Заклад
змінив своє обличчя: сучасні
меблі, ІКТ обладнання, просторі, світлі із
сучасним дизайном кабінети та коридори,
затишна бібліотека та їдальня. Гостей,
директорів закладів загальної
середньої освіти, привітали учасники шкільного фольклорного ансамблю
«Веселка» та танцювального колективу «Вікторія».
Про багату історію села Гурівки
розповіла Ламанова Світлана Петрівна у шкільній музейній кімнаті.
Поділилась своїми
планами з присутніми сільський
голова Василенко О.В.,
вона запевнила, що
продовжить роботу щодо осучаснення школи та дитячого садочка. Олена Василівна дуже гарно знає проблеми
свого села, кожного жителя, кожної
дитини, вона вболіває за долю
майбутнього Гурівки, її молодого
покоління.
В робочій частині
семінару наголошено, що реалізація завдань Нової української
школи є першочерговою та потребує
особливої уваги від керівників закладів, вчителів,
батьківської громадськості, окреслено основні завдання роботи кожного закладу
району щодо створення умов для їх реалізації. Продемонстровано
слайдофільм із кращими закладами області, оформленням їх екстер’єру, інтер’єру, зон відпочинку та навчальної діяльності. Було зазначено, що суттєвих змін зазнає процес і зміст підготовки
вчителя. У зв’язку з цим варто говорити про його нову роль – не як єдиного
наставника та джерело знань, а як коуча, фасилітатора, тьютора, модератора в
індивідуальній освітній траєкторії дитини. Лише освічена, творча людина може бути здатною
до змін, до інновацій, і, що головне, до системного навчання, самоосвіти,
усвідомлених і цілеспрямованих дій.
Діяльність закладів
загальної середньої освіти
району повинна перебувати у
постійному процесі осучаснення, має бути спрямована на реалізацію чіткої моделі
компетентного педагога, що здатен легко зорієнтуватися в освітньому просторі. Результативною є навчально-виховна
діяльність тоді, коли вона спроектована на усіх учасників
навчально-виховного процесу й базується на креативності.
Це
питання також було заслухано на
колегії відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації. Виходячи з прийнятих
рішень колегії відділу освіти, молоді та спорту, визначено чіткі та
конкретні завдання:
до 27 квітня 2018 року – провести наради при директору, обговорення у педагогічних, батьківських
та учнівських колективах основних положень становлення Нової української школи;
до 17 серпня 2018 року - впровадити елементи нового освітнього простору, а саме:
o
дизайнерські роботи;
o
придбання обладнання та меблів;
o
проведення швидкісного інтернету та встановлення WI-FI;
o
забезпечення доступності до якісної освіти, в тому числі інклюзивного навчання.
Про практичні кроки щодо
навчання вчителів, які
будуть викладати у 1- х класах
розповіла методист
методичного кабінету відділу
освіти, молоді та спорту райдержадміністрації Григораш Наталія Василівна. Вона відмітила, що 1 вересня 2018 року всі
першокласники України навчатимуться за новим Державним стандартом початкової
освіти.
Наказом МОН України від
05.02.2018р. №97 затверджена
орієнтовна програма підготовки
педагогічних працівників, які навчатимуть учнів 1-х класів у 2018/2019 і
2019/2020 навчальних роках.
Станом
на 01 березня 2018 року відділом освіти, молоді та спорту райдержадміністрації
підготовлено списки 24 педагогічних працівників, які будуть навчати учнів
перших класів у 2018/2019 і 2019/2020 навчальних роках. До навчання також
залучені: 20 вчителів іноземної мови (англійської та німецької)), 23 вчителів
фізичної культури та 21 - музичного мистецтва.
21
лютого 2018 року в місті Кропивницький на базі комунального закладу
«Кіровоградський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені В.
Сухомлинського» 24 вчителі брали участь у семінарі-тренінгу з проблеми «Особливості
реалізації концептуальних засад Нової української школи» (перша очна сесія).
05
березня 2018 року в місті Бобринці на базі КЗ «Бобринецьке
навчально – виховне об’єднання «НВК «Гімназія
– загальноосвітня школа
І-ІІІ ступенів №1» 24 вчителі брали участь у
семінарі-тренінзі з проблеми «Особливості реалізації концептуальних засад Нової
української школи» (друга очна сесія).
Всі названі педагоги проходять безкоштовний
онлайн-курс на сайті студії онлайн - освіти ЕdErа, який є обов'язковим етапом підвищення
кваліфікації.
Завідувач
методичного кабінету відділу
освіти, молоді та спорту Данилюк
Вікторія Іванівна підкреслила, що вчення Сухомлинського на сьогодні є
надзвичайно важливим.
Створити атмосферу дитячого успіху,
домінанти позитивних вражень від
навчання - головне завдання.
У новій школі діти мають бути почутими. Треба допомогти
учневі стати самим собою, щоб він міг приймати самостійні рішення, робити власний вибір і ставати творцем своєї
долі. А для цього потрібна свобода вибору. І цьому вибору треба довіряти.
Методичним кабінетом відділу освіти, молоді та
спорту райдержадміністрації разом з директорами закладів загальної середньої
освіти були напрацьовані матеріали до
семінару-інтенсиву та розміщені на дошці Padlete, що
дає змогу використати багатий матеріал на педагогічних радах,
батьківських зборах та
послугує взаємозбагаченню досвіду
кращих закладів району.
Директорський корпус підтримує думку
Міністра освіти Лілії Гриневич,
що «Нова українська школа
стане можливою лише тоді, коли ми змінимо
сам освітній процес - від
багаторічних розмов про компетентнісний підхід перейдемо
до щоденного пошуку таких видів навчальної діяльності,
які б сприяли невпинному
поступові кожного учня й учениці».
Оксана
Гадірова, начальник відділу освіти, молоді та спорту райдержадміністрації
"Творчість заради майбутнього"
В.
Сухомлинський писав, що творчість – це не сума знань, а особлива спрямованість
інтелекту, особливий взаємозв’язок між інтелектуальним життям особистості
і проявом її сил в активній діяльності.
Уже давно стало зрозумілим, що
найбільших успіхів у будь-якій сфері діяльності досягають ті держави, котрі
мають високий інтелектуальний та творчий потенціал нації. Лише творча особистість, спроможна
створювати, управляти, пропонувати нові теорії, нові технології, нові напрямки
розвитку, знаходити шляхи виходу зі складних нестандартних ситуацій. Тому
забезпечення кожній людині можливості використання свого творчого потенціалу є
одним із пріоритетних завдань як загальноосвітніх, так і позашкільних закладів.
Широка мережа гуртків закладу позашкільної
освіти дає змогу дітям задовольняти потреби в додатковій освіті та змістовному
дозвіллі, розвивати творчі здібності.
Впроваджуючи педагогічну спадщину
В.О.Сухомлинського, педагоги закладу організовують освітній процес, насичений
творчою діяльністю. Саме вона надає їм
максимальну свободу для креативного зростання, сприяє проведенню цікавого
дозвілля, тобто передбачає органічне поєднання професійної діяльності керівників
гуртків з творчими намірами і діями дітей в єдиному пізнавально -творчому
процесі.
Взявши за основу ідеї В.О.Сухомлинського,
у закладі позашкільної освіти було
визначено й теоретично обґрунтовано шляхи та засоби формування творчої
особистості школярів: уроки мислення як невичерпне джерело розвитку здібностей
учнів; дослідницька діяльність як сфера розкриття особистості школярів;
технічна творчість та мистецтво як засоби
формування творчої особистості учня.
Кажуть, що
творцем, як і інтелектуалом не народжуються. Усе залежить від можливостей
оточення щодо реалізації потенціалу особистості. В
умовах розбудови Нової української школи, кожен керівник гуртка прагне, щоб
його вихованці наполегливо працювали, здобуваючи знання, самостійно знаходили
відповіді на запитання, які ставить життя, з
творчістю підходили до вирішення поставлених завдань.
Леонтьєва І.В., заступник директора
з навчально-виховної роботи
КЗ «ЦДЮТ Долинської райради»
Стежиною Василя Сухомлинського
Є в Світі дивна школа – просто неба!
В ній можуть
вчитись і дорослі й малюки,
Проходить тести в школі цій не треба,
Навчання не обмежують роки.
Не дзвоник кличе в школу – кличе
серце!
О будь-якій порі сюди можеш прийти,
Завжди відчинені
для тебе,друже, дверці
На незабутнії уроки доброти.
Цю школу вічну, під блакитним небом
Освічують то сонце, то
зірки,
Тут сіяв Мудре і Розумне Сухомлинський,
Залишивши нам в спадок на віки!
Л.Ляшенко
Школа Сухомлинського – це школа створення
людської особистості, особистості творчої і суспільно свідомої, відповідальної
і вимогливої, вільної у своїх діях, думках, почуттях.
Педагогічні працівники нашого дошкільного
закладу творчо впроваджують мудрі ідеї видатного педагога в освітній процес. Ведучи маленьких «чомусиків»
стежиною Василя Олександровича, вихователі допомагають їм відкривати близький і
доступний світ любові, краси і добра. Першочергового значення надають
прилученню дошкільників до скарбів духовної культури, зокрема витоків
українознавства; формуванню громадянської свідомості. Особливу увагу приділяють
проведенню українських народних свят та обрядів, пронизаних духом патріотизму,
щиросердності і краси українського народу. Безцінним джерелом пізнання світу
Сухомлинський вважав казку. Взявши за основу його думку, педагоги-дошкільники
вчать малят через казку бачити і розуміти красу людських вчинків і стосунків,
спонукаючи їх до правильних дій, вирішення певних життєвих проблем. У кожній
віковій групі створений осередок казки.
В закладі діє гурток «Калейдоскоп казок». Казкові дійства і театралізовані
вистави за творами Василя Сухомлинського та за мотивами українських народних
казок з щирою вдячність сприймаються маленькими глядачами і їх батьками. Керуючись доводами видатного педагога про те,
що творчість допомагає дітям розкрити красу навколишнього світу і «…виток
творчих здібностей дітей на кінчиках їх пальців…», вихователі старших груп
великого значення надають розвитку творчої неординарної особистості. За
допомогою нетрадиційних технік зображення, зокрема пісочної терапії,
спонукають дітей до вираження у своїх
«витворах» власних думок і почуттів, перетворюючи процес творення на цікаву
гру. Василь Сухомлинський у своїй діяльності завжди поєднував музику і рух із
життям. Почесне місце в освітньому процесі дошкільного закладу займають музика
і танці. Під час занять з музики та хореографії дошкільники прилучаються до
прекрасного, розкривають свій творчий потенціал. За допомогою віковічної гармонії музики і танцювальної
композиції малята розширюють особисте сприймання і відтворюють красу та образність
навколишнього світу. Педагогічна спадщина видатного педагога-гуманіста В.О.
Сухомлинського допомагає нам вибудовувати освітній процес на розумінні
індивідуальних особливостей розвитку дошкільників, на любові і повазі до них, на
вірі в невичерпні можливості самовдосконалення кожної дитини-людини.
«
Найпотворніше, найзловісніше в нашій педагогічній справі – не вірити в людину.
Там де немає віри в людину, в добре начало в ній, будь-яка педагогічна система
розсипається на порох» В. Сухомлинський
«…Створіть
у дитячій душі добро, і хай Ваше слово принесе їй радість».
В.О. Сухомлинський
Вихователь-методист
КДНЗ №3 «Колобок» Ляшенко Л.Ю.
Актуальність ідей Сухомлинського щодо формування екологічної культури учнів в сучасних умовах
«Людина була і
завжди залишається сином природи, і те, що ріднить її з природою,
повинно
використовуватись для її прилучення до багатства духовної культури.»
В.О.
Сухомлинський
Світове
визнання здобув досвід видатного українського педагога В.О. Сухомлинського,
який розробив та запровадив у власній практиці уроки «під голубим небом», що
стали справжньою школою культури споглядання та поведінки дитини у природі. Чи
міг передбачити Василь Олександрович у ті далекі 50-ті – 70-ті роки
актуальність екологічного виховання на
сьогоднішній день?
Екологічне
виховання підростаючого покоління починається з народження дитини, де у родині
закладаються перші ази цієї проблеми. Згодом цю естафету підхоплюють: дитячий
садок, школа, вищі навчальні заклади і …. Уже доросла сформована людина
зароджує цю ниточку у своїх дітях.
Навчальна
галузь «Природознавства» має велике
значення у формуванні екологічної культури
школяра. Знання про природу розвивають ерудицію, світогляд, мислення,
почуття, уяву, творчість, дослідницькі здібності, спостережливість, екологічну
культуру, моральні якості, навички навчальної праці. Незважаючи на технічне
забезпечення шкіл, починаючи від
ноутбука і завершаючи мережею Інтернет, без природи повноцінно сприйняти світ
неможливо. Ідею «зеленого класу» В.О.Сухомлинського підхопила вчителька
початкових класів, сухомлиніст КЗ «Боківська ЗШ І-ІІІ ст. олинської районної
ради» Громова Марина Олександрівна. Активно займається дослідницькою діяльністю
на уроках природознавства, групі продовженого дня. Разом із своїми учнями
вивчають стан неба, красу осіннього
листя, стан води, орієнтування на місцевості, горизонт «під голубим небом». Взимку
підгодовують птахів з годівничок, які розмістили на липах, що ростуть напроти
вікон їхнього класу.
Кожну
пору року починають вивчати із спостережень: що змінилося у неживій та живій природі? Від спостережливості дітей не
сховається ні зламана гілочка, ні розтоптана квітка, ні викинуте на узбіччі
кимось сміття. Свої враження після «зелених уроків» учні замальовують на
папері, записують у таблиці спостережень, складають пам’ятки поведінки на
природі та охорони природи.
«Уроки
любові до природи» у вихованців Марини Олександрівни дали свої результати. ЇЇ
учениця Гриценко Анна посіла ІІІ місце у
районній олімпіаді з природознавства. А
науково- дослідницька робота учениць 4 класу Гриценко Анни та Горячко
Карини здобула перемогу у районному конкурсі-захисту науково-дослідницьких робіт «Віват, інтелект!» у номінації «Юніори».
Дівчатка захоплено встановлювали вміст кисню у шкільному парку та класних
кімнатах, зазначали роль кімнатних рослин для дотримання повітряного режиму в
приміщеннях школи.
Природознавчі та природоохоронні традиції
початкових класів підхоплюють старшокласники. Так, учениця 9 класу Сніжицька
Вікторія посіла ІІІ місце з роботою щодо адаптації азіатських лілій до умов
Степу Долинщини, а учениця 11 класу Прозапас Світлана виборола І місце із
науково-дослідницькою роботою про річку Бокову у конкурсі Кіровоградського
відділення Малої академії наук. Прозапас Світлана буде представляти
Кіровоградську область на Всеукраїнському етапі МАН у секції «Гідрологія».
Завдання,
які перед собою та своїми учнями ставлять вчителі щодо формування
екологічної культури виконуються за
заповідями Великого педагога Сухомлинського.
Бажаю учням та педагогам закладу подальших успіхів. Хочеться вірити в
те, що спостереження та дослідження природи сформують у підростаючого покоління
свідому екологічну культуру.
В.М. Сердюк
Директор КЗ «Боківська ЗШ І – ІІІ ст.
Долинської районної ради»
РОЛЬ БАТЬКІВ У
ВИХОВАННІ ДИТИНИ
Батьками
не народжуються, а стають. Дитині, навіть якщо вона в цьому і не признається,
хочеться, щоб у неї були щасливі
мама і тато.
Батьки несуть відповідальність не тільки за те, щоб дитина була нагодована, одягнена, вміла читати і писати, але і за ту психологічну атмосферу, в якій вона розвивається. Дитина хоче бути плодом любові мами і тата, адже щасливі діти бувають тільки у щасливих батьків.
Батьки несуть відповідальність не тільки за те, щоб дитина була нагодована, одягнена, вміла читати і писати, але і за ту психологічну атмосферу, в якій вона розвивається. Дитина хоче бути плодом любові мами і тата, адже щасливі діти бувають тільки у щасливих батьків.
Батьківська мудрість, відповідальність є духовним надбанням дітей, сімейні
стосунки побудовані на громадянському обов’язку, мудрій любові й вимогливій
мудрості батька й матері, самі стають величезною виховною силою.
У сім’ї однаково важлива роль
належить як батькові та і матері. Про силу виховного впливу батьків красномовно
говорить такі українські народні прислів’я і приказки: “Який кущ, така й хворостина, який
батько, така й дитина”. “Які мамо й тато, таке й дитятко”. Слова батька та матері для дитини мають авторитетне значення.
Спочатку є тільки любов. Мама –
найкраща, найдобріша. Батько – найдужчий, найсміливіший. Хоч би якими вони не
виглядали в очах інших, у малюка свій власний погляд. Найближчі, найрідніші – і
найкращі. Він ще не зіставляє не порівнює. Просто наділяє їх усіма чеснотами.
За старих часів вважали, що влада батька має небесне походження. Про шанування батьків існувала
окрема заповідь, а хто не дотримувався цієї заповіді, то Бог жорстоко карав дітей. Батьки
також відповідають за свою сім’ю перед суспільством і законом. Вони мають велику владу і повинні мати
авторитет у своїй сім’ї. Хоч кожна сім’я є колектив, все ж батьки і діти відрізняються тим, що перші керують сім’єю, а другі використовуються в сім’ї.
Народ засуджує тих хто не виконує свої батьківських обов’язків. Дітей повинні виховувати батько з матір’ю. Слово отець – мати,
батько – мати належать до одного з найбільш характерних атрибутів українського
фольклору
«Виховання майбутніх
матерів і батьків – одно з найважливіших завдань школи” так говорить В.О.
Сухомлинський у своїй книжці “Батьківська педагогіка”. “Байдуже ставлення до
духовного світу дитини неприпустиме, бо духовна убогість, яка є причиною такого
ставлення веде до морального спустошення і падіння, і тоді ніщо не зможе
замінити найважчої втрати – втрати людини. Ми маємо турбуватися про виховання
людської душі.
На думку В.
Сухомлинського, дуже важливо, щоб дитина мала духовне життя, моральні цінності
“ Дитину треба вчити і вчити, що вона живе не в пустелі, а серед людей, отже,
кожен твій крок врешті-решт відбивається на твоєму ближньому, тому що йдеш ти
кудись з якою метою; кожне твоє слово відгукнеться в душі іншої людини, але як
відгукнеться залежить від тебе. Уже те, що ти дивишся на навколишній світ і бачиш його, -
приховує, в собі добро і зло: все залежить від того, що ти бачиш і як бачиш;
так вчимо ми своїх вихованців.
Дитяче серце чутливе
до заклику творити красу й радість для людей – важливо тільки, на думку В.
Сухомлинського, щоб слідом ішла праця, якщо дитина відчуває, що своїми вчинками
приносить радість ближнім, то змалечку навчиться узгоджувати власні бажання з
інтересами людей, а це важливо для виховання доброти й людяності, без якої
немає совісті, немає справжньої людини. Сухомлинський вважав що чуйність і
лагідність – та духовна сила, яка здатна вберегти дитяче серце від огрубіння,
озлоблення, жорстокості і байдужості, від тупого, безсердечного ставлення до
всього доброго і світлого в житті, насамперед до сердечного, теплого слова.
З перших днів
створення “Школи радості” В. Сухомлинський прагнув, щоб кожний вихованець
переживав радість, горе, прикрощі, й незгоди іншої людини, бо чим більше дитина
турбується про інших, тим добріше стає її серце: “Дитина відчуває найтонші
переживання іншої людини тоді, коли вона робить щось для щастя, радості,
душевного спокою людей. Любов маленької дитини до матері, батька, бабусі,
дідуся, якщо вона не натхненна творенням добра, перетворюється на егоїстичне
почуття. Потрібно
виховувати у дитячому серці справжню людську любов – тривогу, хвилювання,
турботу, переживання за долю іншої людини. Чим більше дитина піклується про
іншу людину, тим чуйнішим стає її серце до товаришів і батьків. Не можна
приховувати від дітей похмурих сторін людського життя. Нехай діти знають, що у
кожному житті є не тільки радість, а й горе. Нехай горе інших входить до серця
дитини.”
Моральне обличчя особистості
залежить ще й від того, з яких джерел черпала людина свої радощі у роки
дитинства. Якщо вони були бездумними, споживацькими, дитина виростає
егоїстичною, глухою для людей. Дуже важливо, щоб вихованці зазнали найвищої радості
хвилюючих переживань, викликаних піклуванням про людину.
Від того, як у
дитинстві людина ставиться до билинки, пташеняти, залежить сердечність,
душевність, чуйність її стосунків з батьком і матір’ю, братом і сестрою,
дідусем і бабусею, другом.
В. Сухомлинський
писав: “До вступу в зрілий вік кожна людина мусить викохати, винести, виплекати
своє дерево людяності, щоб перші кроки самостійного життя збігались з цвітінням
квітів, з дозріванням плодів на цьому дереві. Хай же зерно людяності проросте і дасть
живучі пагони ще у дитинстві, животворними соками землі і яскравим сонячним
промінням для цих пагонів є турбота про людину. Добрі почуття потрібні не для
того, щоб людина милувалась власною добротою, а щоб була доброю до людей. Ми вважаємо
одним із найголовніших завдань своєї виховної роботи те, щоб кожна дитина
любила, берегла, плекала життя, щастя і спокій інших людей.”
Отже, діяльна турбота про життя, щастя,
спокій іншої людини – основа душевної краси. Справжнє піклування вихователя про
долю дитини починається тоді, коли йому вдається домогтися, щоб вона поділилася
часткою своїх духовних сил з іншою людиною, щоб найвищим щастям для неї була турбота
про щастя іншої людини, щоб вміла
керувати своїми діями, вчинками, поведінкою, намірами. Людиною вона стане тоді,
коли в її душі назавжди оселиться лагідність, чуйність, душевність,
сердечність.
КЗ «Новогригорівська ІІ ЗШ І-ІІ
ступенів
Долинської районної ради»
Комментариев нет:
Отправить комментарий